смілко

смі́лко

присл., діал.

Сміливо.

Не смілко кому — страшно кому-небудь.

Значення в інших словниках

1. смілко — смі́лко прислівник незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
2. смілко — СМІ́ЛКО, присл., діал. Сміливо. Так не смілко береться (Сл. Б. Грінченка). (1) Не смі́лко кому – страшно кому-небудь. Не смілко було йому з таким лицем [з такою особою] просто розговорювати [розмовляти] (Г. Квітка-Основ'яненко).  Словник української мови у 20 томах
3. смілко — СМІ́ЛКО, присл., діал. Сміливо. Так не смілко береться (Сл. Гр.). Не смі́лко кому — страшно кому-небудь. Не смілко було йому з таким лицем [з такою особою] просто розговорювати [розмовляти] (Кв.-Осн., II, 1956, 317).  Словник української мови в 11 томах
4. смілко — Смілко нар. = сміло. Так не смілко береться. Черк. у.  Словник української мови Грінченка