Значення в інших словниках
-
снігурик —
снігу́рик іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
снігурик —
СНІГУ́РИК, а, ч. Зменш.-пестл. до снігу́р. На двір би побіг: – синички там, снігурики, – ні в віщо вбуться [вбутися], вдягтись (А. Тесленко).
Словник української мови у 20 томах
-
снігурик —
СНІГУ́РИК, а, ч. Зменш.-пестл. до снігу́р. На двір би побіг: — синички там, снігурики,— ні в віщо вбуться, вдягтись (Тесл., З книги життя, 1949, 165).
Словник української мови в 11 томах