снігурик
СНІГУ́РИК, а, ч.
Зменш.-пестл. до снігу́р.
На двір би побіг: – синички там, снігурики, – ні в віщо вбуться [вбутися], вдягтись (А. Тесленко).
Словник української мови (СУМ-20)СНІГУ́РИК, а, ч.
Зменш.-пестл. до снігу́р.
На двір би побіг: – синички там, снігурики, – ні в віщо вбуться [вбутися], вдягтись (А. Тесленко).
Словник української мови (СУМ-20)