снігурка

СНІГУ́РКА, и, ж.

1. Казкова істота, уособлення снігу у вигляді молодої дівчини у пишному білому вбранні.

* У порівн. Я люблю свою кімнату. Білу, наче снігурка, з букетом ірисів на столі (М. Коцюбинський).

2. Ялинкова прикраса у вигляді такої істоти.

Весь день прикрашав ялинку. Робив це урочисто, остерігаючись, щоб не розбити якусь блискучу кульку чи снігурку (Ю. Мокрієв).

Значення в інших словниках

1. снігурка — снігу́рка іменник жіночого роду, істота казкова істота  Орфографічний словник української мови
2. снігурка — -и, ж. 1》 Казкова істота, уособлення снігу у вигляді молодої дівчини у пишному білому вбранні. 2》 Ялинкова прикраса у вигляді такої істоти. 3》 тільки мн. Ковзани з широкими полозками й сильно загнутою передньою частиною.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. снігурка — СНІГУ́РКА, и, ж. 1. Казкова істота, уособлення снігу у вигляді молодої дівчини у пишному білому вбранні. *У порівн. Я люблю свою кімнату. Білу, наче снігурка, з букетом ірисів на столі (Коцюб., II, 1955, 410). 2. Ялинкова прикраса у вигляді такої істоти.  Словник української мови в 11 томах
4. снігурка — Снігурка, -ки ж. раст. Anemone nemorosa. Вх. Пч. II. 29.  Словник української мови Грінченка