сокіл
со́кіл
I -кола, ч.
1》 Хижий птах родини соколиних з міцним гачкуватим дзьобом, кривими кігтями і довгими крильми.
2》 перен., уроч. Про льотчика і літак.
3》 перен., поет. Юнак або чоловік, який відзначається красою, сміливістю, молодецтвом.
|| розм. Ласкаве називання юнака чи чоловіка (перев. при звертанні).
II -кола, ч., спец.
Інструмент штукатура у вигляді дерев'яного чи алюмінієвого щитка з ручкою посередині, який використовують для нанесення і розгладжування розчину.
Великий тлумачний словник сучасної української мови