соляний

I сол`яний-а, -е:

Соляна кислота — розчин хлористого водню у воді; сильна одноосновна кислота; важливий компонент шлункового соку.

II солян`ий-а, -е.

Прикм. до сіль 1), 4).

|| Який містить сіль. Соляний розчин.

|| Пов'язаний із добуванням солі; признач. для добування солі.

|| Пристосований для обробки, зберігання, транспортування і т. ін. солі. Соляний млин. Соляний склад.

Соляна тектоніка — тип складчастих деформацій осадової товщі шарів земної кори, що містить значні горизонти кам'яної чи калійної солей.

Соляні куполи — куполоподібні складки що утворились в результаті соляної тектоніки.

Значення в інших словниках

1. соляний — соля́ний прикметник соляни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. соляний — [сол'аний] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. соляний — СОЛЯНИ́Й, а́, е́. Прикм. до сіль 1, 4. В степ котиться понад Сивашем тачанка. Вода зійшла, і Гниле море оголилося дном, сивіє, покрите соляним нальотом (О. Гончар); Упавши на білу поверхню сметани, соляні крупинки враз подзьобали її сірими цяточками (І.  Словник української мови у 20 томах
4. соляний — СОЛЯ́НИЙ, а, е: ∆ Соля́на кислота́ — одноосновна сильна неорганічна кислота, розчин хлористого водню у воді. Соляну кислоту добувають розчиненням у воді хлористого водню (Заг.  Словник української мови в 11 томах