солянка

соля́нка

I -и, ж.

1》 Невелика посудина для солі, яку подають до столу.

2》 Те саме, що солонець 4).

II -и, ж., кул.

1》 Густа юшка з дрібно нарізаними шматками м'яса або риби і гострими пряними приправами.

2》 Тушкована капуста, пригот. з м'ясом, рибою або грибами.

III -и, ж., розм.

Те саме, що курай I.

Значення в інших словниках

1. солянка — соля́нка 1 іменник жіночого роду посудина соля́нка 2 іменник жіночого роду страва соля́нка 3 іменник жіночого роду рослина розм.  Орфографічний словник української мови
2. солянка — Сільничка, сільниця  Словник чужослів Павло Штепа
3. солянка — СОЛЯ́НКА¹, и, ж. 1. Невелика посудина для солі, яку подають до столу. – Може, тобі ще й солі треба до страви? – промовила Соломія і поставила перед Денисом солянку (І.  Словник української мови у 20 томах
4. солянка — Водяний розчин солі (зокрема, кам'яної); існує в природі (води морів і солоних озер та деякі мінеральні води); видобувається також луженням соляних родовищ; часто використовують для виробництва солі шляхом випаровування води.  Універсальний словник-енциклопедія
5. солянка — СОЛЯ́НКА¹, и, ж. 1. Невелика посудина для солі, яку подають до столу. — Може, тобі ще й солі треба до страви? — промовила Соломія і поставила перед Денисом солянку (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
6. солянка — Солянка, -ки ж. 1) Солонка. 2) Соленая вода, изъ которой вываривается соль. Kolb. І. 72. 3) раст. Salicornia herbacea L. ЗЮЗО. І. 134.  Словник української мови Грінченка