солянка
соля́нка
I -и, ж.
1》 Невелика посудина для солі, яку подають до столу.
2》 Те саме, що солонець 4).
II -и, ж., кул.
1》 Густа юшка з дрібно нарізаними шматками м'яса або риби і гострими пряними приправами.
2》 Тушкована капуста, пригот. з м'ясом, рибою або грибами.
III -и, ж., розм.
Те саме, що курай I.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- солянка — соля́нка 1 іменник жіночого роду посудина соля́нка 2 іменник жіночого роду страва соля́нка 3 іменник жіночого роду рослина розм. Орфографічний словник української мови
- солянка — Сільничка, сільниця Словник чужослів Павло Штепа
- солянка — СОЛЯ́НКА¹, и, ж. 1. Невелика посудина для солі, яку подають до столу. – Може, тобі ще й солі треба до страви? – промовила Соломія і поставила перед Денисом солянку (І. Словник української мови у 20 томах
- солянка — Водяний розчин солі (зокрема, кам'яної); існує в природі (води морів і солоних озер та деякі мінеральні води); видобувається також луженням соляних родовищ; часто використовують для виробництва солі шляхом випаровування води. Універсальний словник-енциклопедія
- солянка — СОЛЯ́НКА¹, и, ж. 1. Невелика посудина для солі, яку подають до столу. — Може, тобі ще й солі треба до страви? — промовила Соломія і поставила перед Денисом солянку (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- солянка — Солянка, -ки ж. 1) Солонка. 2) Соленая вода, изъ которой вываривается соль. Kolb. І. 72. 3) раст. Salicornia herbacea L. ЗЮЗО. І. 134. Словник української мови Грінченка