солянка

соля́нка 1

іменник жіночого роду

посудина

соля́нка 2

іменник жіночого роду

страва

соля́нка 3

іменник жіночого роду

рослина

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. солянка — I -и, ж. 1》 Невелика посудина для солі, яку подають до столу. 2》 Те саме, що солонець 4). II -и, ж., кул. 1》 Густа юшка з дрібно нарізаними шматками м'яса або риби і гострими пряними приправами. 2》 Тушкована капуста, пригот. з м'ясом, рибою або грибами. III -и, ж., розм. Те саме, що курай I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. солянка — Сільничка, сільниця Словник чужослів Павло Штепа
  3. солянка — СОЛЯ́НКА¹, и, ж. 1. Невелика посудина для солі, яку подають до столу. – Може, тобі ще й солі треба до страви? – промовила Соломія і поставила перед Денисом солянку (І. Словник української мови у 20 томах
  4. солянка — Водяний розчин солі (зокрема, кам'яної); існує в природі (води морів і солоних озер та деякі мінеральні води); видобувається також луженням соляних родовищ; часто використовують для виробництва солі шляхом випаровування води. Універсальний словник-енциклопедія
  5. солянка — СОЛЯ́НКА¹, и, ж. 1. Невелика посудина для солі, яку подають до столу. — Може, тобі ще й солі треба до страви? — промовила Соломія і поставила перед Денисом солянку (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  6. солянка — Солянка, -ки ж. 1) Солонка. 2) Соленая вода, изъ которой вываривается соль. Kolb. І. 72. 3) раст. Salicornia herbacea L. ЗЮЗО. І. 134. Словник української мови Грінченка