солянка
СОЛЯ́НКА¹, и, ж.
1. Невелика посудина для солі, яку подають до столу.
– Може, тобі ще й солі треба до страви? – промовила Соломія і поставила перед Денисом солянку (І. Нечуй-Левицький);
Підсунув [Каленик Романович] до себе тарілочку з сметаною і труснув на неї солі з солянки (І. Сенченко).
2. Те саме, що солоне́ць 2.
На Гуцульщині існували соляні джерела (“солянки”) (з газ.).
СОЛЯ́НКА², и, ж., кул.
1. Густа юшка з дрібно нарізаними шматками м'яса або риби і гострими приправами.
Російська кухня характерна великим асортиментом заправних супів (щі, борщі, солянки, розсольники) (з наук.-попул. літ.);
// Тушкована капуста, пригот. з м'ясом, рибою або грибами.
Риб'яча солянка.
2. перен. Про різноманітну і неоднорідну суміш чогось.
“Солянка” ж літературна [часопис “Четвер”] на перший погляд видається їстівною (із журн.).
СОЛЯ́НКА³, и, ж., розм.
Назва трав, чагарників і напівчагарників, які ростуть на засолених ґрунтах.
Солоноозерна – одна з найкрасивіших дільниць [Чорноморського] заповідника .. Тут синіють мілкі солоні озерця, зарослі зеленим очеретом і червоною солянкою (з наук.-попул. літ.).
Значення в інших словниках
- солянка — соля́нка 1 іменник жіночого роду посудина соля́нка 2 іменник жіночого роду страва соля́нка 3 іменник жіночого роду рослина розм. Орфографічний словник української мови
- солянка — I -и, ж. 1》 Невелика посудина для солі, яку подають до столу. 2》 Те саме, що солонець 4). II -и, ж., кул. 1》 Густа юшка з дрібно нарізаними шматками м'яса або риби і гострими пряними приправами. 2》 Тушкована капуста, пригот. з м'ясом, рибою або грибами. III -и, ж., розм. Те саме, що курай I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- солянка — Сільничка, сільниця Словник чужослів Павло Штепа
- солянка — Водяний розчин солі (зокрема, кам'яної); існує в природі (води морів і солоних озер та деякі мінеральні води); видобувається також луженням соляних родовищ; часто використовують для виробництва солі шляхом випаровування води. Універсальний словник-енциклопедія
- солянка — СОЛЯ́НКА¹, и, ж. 1. Невелика посудина для солі, яку подають до столу. — Може, тобі ще й солі треба до страви? — промовила Соломія і поставила перед Денисом солянку (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- солянка — Солянка, -ки ж. 1) Солонка. 2) Соленая вода, изъ которой вываривается соль. Kolb. І. 72. 3) раст. Salicornia herbacea L. ЗЮЗО. І. 134. Словник української мови Грінченка