сона

сона́

-и, ж.

Китайський духовий язичковий музичний інструмент з конічним стволом.

Значення в інших словниках

1. сона — = со на = хайді = лаба китайський духовий язичковий інструмент з конічним стволом, 8 ігровими отворами та конічним розтрубом. Різновиди...  Словник-довідник музичних термінів
2. сона — сона́ китайський духовий інструмент, один з попередників гобоя.  Словник іншомовних слів Мельничука
3. Сона — Р. у Франції, найдовша (права) притока Рони; довж. 482 км; гол. притока Ду; становить частину водного шляху Райн-Рона; у гирлі — м. Ліон.  Універсальний словник-енциклопедія