сонливиці

сонли́виці

-виць, мн., нар.-поет.

Стан, коли постійно хочеться спати.

Значення в інших словниках

1. сонливиці — сонли́виці множинний іменник  Орфографічний словник української мови
2. сонливиці — див. лінощі; сон  Словник синонімів Вусика
3. сонливиці — СОНЛИ́ВИЦІ, виць, мн., нар.-поет. Стан, коли весь час хочеться спати. На мого сина дрімливиці, сонливиці і сплячки (П. Чубинський); – Чи є у вас крикливиці? .. – Ні, нема.., а є сонливиці та дрімливиці (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
4. сонливиці — Сонли́виці, -виць, -вицям  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. сонливиці — СОНЛИ́ВИЦІ, виць, мн., нар.-поет. Стан, коли весь час хочеться спати. На мого сина дрімливиці, сонливиці і сплячки (Чуб., І, 1872, 112); — Чи є у вас крикливиці?.. — Ні, нема.., а є сонливиці та дрімливиці (Мирний, V, 1955, 347).  Словник української мови в 11 томах
6. сонливиці — Сонливиці, -ць ж. мн. Сонливость. На мого сина дрімливиці, сонливиці і сплячки. Чуб. І. 112.  Словник української мови Грінченка