Великий тлумачний словник сучасної мови

сонливо

сонли́во

Присл. до сонливий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. сонливо — сонли́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. сонливо — СОНЛИ́ВО. Присл. до сонли́вий. Десь далеко на околиці містечка сонливо цявкали перед сніданням собаки (П. Панч); Дивититися сонливо; * Образно. Сонливо річечка плове (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
  3. сонливо — СОНЛИ́ВО. Присл. до сонли́вий. Десь далеко на околиці містечка сонливо цявкали перед сніданням собаки (Панч, II, 1956, 62); *Образно. Сонливо річечка плове (Фр., XI, 1952, 179).  Словник української мови в 11 томах