сонливиці
СОНЛИ́ВИЦІ, виць, мн., нар.-поет. Стан, коли весь час хочеться спати.
На мого сина дрімливиці, сонливиці і сплячки (Чуб., І, 1872, 112);
— Чи є у вас крикливиці?.. — Ні, нема.., а є сонливиці та дрімливиці (Мирний, V, 1955, 347).
Словник української мови (СУМ-11)