сонор
соно́р
-у, ч., муз.
Основна категорія гармонічної вертикалі в соноризмі; сполучення звуків, що сприймаються як єдина звукова структура.
Великий тлумачний словник сучасної української мовисоно́р
-у, ч., муз.
Основна категорія гармонічної вертикалі в соноризмі; сполучення звуків, що сприймаються як єдина звукова структура.
Великий тлумачний словник сучасної української мови