сонорика

соно́рика

-и, ж.

Вид сучасної техніки музичної композиції; використовує як власне сонорні засоби – музичні шуми, звучання без певної висоти, так і засоби інших видів композиторської техніки.

Значення в інших словниках

1. сонорика — СОНО́РИКА, и, ж. Один з видів техніки музичної композиції, специфіка якої полягає у висуненні на перший план забарвлення звучання.  Словник української мови у 20 томах