сонорика

СОНО́РИКА, и, ж.

Один з видів техніки музичної композиції, специфіка якої полягає у висуненні на перший план забарвлення звучання.

Значення в інших словниках

1. сонорика — -и, ж. Вид сучасної техніки музичної композиції; використовує як власне сонорні засоби – музичні шуми, звучання без певної висоти, так і засоби інших видів композиторської техніки.  Великий тлумачний словник сучасної мови