сонорний
СОНО́РНИЙ, а, е.
Приголосний звук при творенні якого голос переважає над шумом.
Артикуляція деяких сонорних приголосних в українській літературній мові має певні особливості (з навч. літ.);
// у знач. ім. соно́рні, них, мн. Приголосні звуки, при творенні яких голос переважає над шумом.
Сонорним властиві ознаки як голосних, так і приголосних (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)