Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
сопілкар —
сопілка́р іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
сопілкар —
СОПІЛКА́Р, я́, ч. Той, хто грає на сопілці. На кожному огляді художньої самодіяльності можна почути чудові виступи сопілкарів (з наук.-попул. літ.); Сопілкар-віртуоз.
Словник української мови у 20 томах
сопілкар —
ДУДА́Р (той, хто грає на дудці, сопілці), ДУ́ДНИК, СОПІЛКА́Р, ДУДА́РИК розм., ДУ́ДЛИК діал. Дудар вигравав на сопілці третяка (П. Панч); За три копи жолудики продала, а за копу дудника наняла (пісня)...
Словник синонімів української мови
сопілкар —
СОПІЛКА́Р, я́, ч. Той, хто грає на сопілці. На кожному огляді художньої самодіяльності можна почути чудові виступи сопілкарів (Укр. нар. муз. інстр., 1967, 31).
Словник української мови в 11 томах