сопілкар
СОПІЛКА́Р, я́, ч. Той, хто грає на сопілці.
На кожному огляді художньої самодіяльності можна почути чудові виступи сопілкарів (Укр. нар. муз. інстр., 1967, 31).
Словник української мови (СУМ-11)СОПІЛКА́Р, я́, ч. Той, хто грає на сопілці.
На кожному огляді художньої самодіяльності можна почути чудові виступи сопілкарів (Укр. нар. муз. інстр., 1967, 31).
Словник української мови (СУМ-11)