сопілкар
СОПІЛКА́Р, я́, ч.
Той, хто грає на сопілці.
На кожному огляді художньої самодіяльності можна почути чудові виступи сопілкарів (з наук.-попул. літ.);
Сопілкар-віртуоз.
Словник української мови (СУМ-20)СОПІЛКА́Р, я́, ч.
Той, хто грає на сопілці.
На кожному огляді художньої самодіяльності можна почути чудові виступи сопілкарів (з наук.-попул. літ.);
Сопілкар-віртуоз.
Словник української мови (СУМ-20)