соромливий

соромли́вий

-а, -е.

Здатний відчувати незручність, бентежитися, ніяковіти.

|| Пройнятий збентеженням, зніяковінням.

|| Який виражає збентеження, зніяковіння.

Значення в інших словниках

1. соромливий — соромли́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. соромливий — Сором'язливий, сором'язний, с. вовкуватий; соромляжий. СОРОЧКА, (натільна) сорочина; (захисна) Т. оболонка, кожух; (серця) перикард.  Словник синонімів Караванського
3. соромливий — Конфузливий, осуркуватий, сором'язливий, сором'язний, стидкуватий, огидливий, устидливий Про соромливого: Почервонів, мов кропивою втерся. Щоки замаковіли. Став червоний, мов рак. Вічно ніяковіє. І собаки соромиться. Соромиться власної тіні  Словник синонімів Вусика
4. соромливий — СОРОМЛИ́ВИЙ, а, е. Здатний відчувати незручність, бентежитися, ніяковіти. Роман мовчав, втупивши очі в землю. Він був трохи соромливий, і йому стало ніяково (І. Нечуй-Левицький); Дівчата ..  Словник української мови у 20 томах
5. соромливий — СОРОМЛИ́ВИЙ (здатний соромитися, ніяковіти), СОРОМ'ЯЗЛИ́ВИЙ, СОРОМ'ЯЗНИ́Й, ДИ́КИЙ підсил. розм., КОНФУ́ЗЛИВИЙ розм., УСТИДЛИ́ВИЙ (ВСТИДЛИ́ВИЙ) розм. Небо на Сході яснілося до них, як соромлива дівчина (О.  Словник синонімів української мови
6. соромливий — СОРОМЛИ́ВИЙ, а, е. Здатний відчувати незручність, бентежитися, ніяковіти. Роман мовчав, втупивши очі в землю. Він був трохи соромливий, і йому стало ніяково (Н.-Лев., VI, 1966, 318); Дівчата..  Словник української мови в 11 томах
7. соромливий — Соромливий, -а, -е Стыдливый. Доброго здоровя! ледві обізвалась дівчина, і її лице так і спахнуло соромливим полумям. Левиц. Пов. 102.  Словник української мови Грінченка