сотий

со́тий

-а, -е.

1》 Числ. порядк., відповідний до кільк. числ. сто.

[В] сотий раз — дуже велику кількість разів.

2》 Який одержують після ділення на сто.

[І] сотої частки — найменшої кількості.

На одну соту — найменшою мірою.

Значення в інших словниках

1. сотий — со́тий числівник порядковий  Орфографічний словник української мови
2. сотий — СО́ТИЙ, а, е. 1. Числівник порядковий, який відповідає кількісному числівнику сто. Килигей стояв перед строєм і з затаєною радістю слухав переклик: десятий... двадцятий... сотий... двохсотий! (О.  Словник української мови у 20 томах
3. сотий — Со́тий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. сотий — СО́ТИЙ, а, е. 1. Числівник порядковий, відповідний до кількісного числівника сто. Килигей стояв перед строєм і з затаєною радістю слухав переклик: десятий… двадцятий… сотий… двохсотий!...  Словник української мови в 11 томах