сотий
со́тий
-а, -е.
1》 Числ. порядк., відповідний до кільк. числ. сто.
[В] сотий раз — дуже велику кількість разів.
2》 Який одержують після ділення на сто.
[І] сотої частки — найменшої кількості.
На одну соту — найменшою мірою.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сотий — со́тий числівник порядковий Орфографічний словник української мови
- сотий — СО́ТИЙ, а, е. 1. Числівник порядковий, який відповідає кількісному числівнику сто. Килигей стояв перед строєм і з затаєною радістю слухав переклик: десятий... двадцятий... сотий... двохсотий! (О. Словник української мови у 20 томах
- сотий — Со́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сотий — СО́ТИЙ, а, е. 1. Числівник порядковий, відповідний до кількісного числівника сто. Килигей стояв перед строєм і з затаєною радістю слухав переклик: десятий… двадцятий… сотий… двохсотий!... Словник української мови в 11 томах