сотий
СО́ТИЙ, а, е.
1. Числівник порядковий, відповідний до кількісного числівника сто.
Килигей стояв перед строєм і з затаєною радістю слухав переклик: десятий… двадцятий… сотий… двохсотий! (Гончар, II, 1959, 44);
Піднесено й урочисто ознаменував український народ дні сотих роковин з дня смерті свого великого сина — Тараса Шевченка (Літ. газ., 24.III 1961, 1).
[В] со́тий раз — дуже велику кількість разів.
Старий хаджі, може, сотий раз оповідає свою подорож до Мекки (Коцюб., І, 1955, 288);
— Що ж робити? Де вихід? — в сотий раз питав себе Дорош (Тют., Вир. 1964, 134).
2. Який одержують після ділення на сто.
Сталь для залізних конструкцій і мостів, десять сотих процента вуглецю й не більше п’ятнадцяти сотих мангану [манганіту], ну, там сірки й фосфору поменше, значить усе, як годиться (Ю. Янов., II, 1958, 241).
[І] со́тої ча́стки — найменшої кількості.
Все просив [Квітка], що бачив, а я певна, що він з того і сотої частки не перечитає (Л. Укр., V, 1956, 362);
На одну́ со́ту — у найменшій мірі.
Вона просто не знала ні одного слова, яке могло б хоч на одну соту передати її почування (Собко, Граніт, 1937, 245).
Значення в інших словниках
- сотий — со́тий числівник порядковий Орфографічний словник української мови
- сотий — -а, -е. 1》 Числ. порядк., відповідний до кільк. числ. сто. [В] сотий раз — дуже велику кількість разів. 2》 Який одержують після ділення на сто. [І] сотої частки — найменшої кількості. На одну соту — найменшою мірою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сотий — СО́ТИЙ, а, е. 1. Числівник порядковий, який відповідає кількісному числівнику сто. Килигей стояв перед строєм і з затаєною радістю слухав переклик: десятий... двадцятий... сотий... двохсотий! (О. Словник української мови у 20 томах
- сотий — Со́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)