союзництво

сою́зництво

-а, с., розм.

Об'єднання, зв'язок, згуртування кого-, чого-небудь для досягнення якоїсь мети.

Значення в інших словниках

1. союзництво — сою́зництво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. союзництво — СОЮ́ЗНИЦТВО, а, ч. Тісне єднання, зв'язок між групами, державами. Нормани-руси як політична сила з'явилися на території полянського союзу племен та його сусідів у першій половині ІХ ст.  Словник української мови у 20 томах