союзництво

сою́зництво

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. союзництво — -а, с., розм. Об'єднання, зв'язок, згуртування кого-, чого-небудь для досягнення якоїсь мети.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. союзництво — СОЮ́ЗНИЦТВО, а, ч. Тісне єднання, зв'язок між групами, державами. Нормани-руси як політична сила з'явилися на території полянського союзу племен та його сусідів у першій половині ІХ ст.  Словник української мови у 20 томах