союзник —
-а, ч. 1》 Той, хто перебуває в союзі (у 1 знач.) або може діяти в союзі з ким-небудь, пов'язаний з кимсь спільністю інтересів, поглядів і т. ін. 2》 Той, хто перебуває в союзі (у 2 знач.) з ким-, чим-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
союзник —
СОЮ́ЗНИК, а, ч. Той, хто перебуває в союзі (у 1, 2 знач.) або може діяти в союзі з ким-небудь, пов'язаний з кимсь спільністю інтересів, поглядів і т. ін. – Конче треба було звернутися до інтелігенції, пошукати серед неї союзників (І.
Словник української мови у 20 томах
союзник —
СОРА́ТНИК (людина, ідейно зв'язана з іншими людьми у спільній справі, боротьбі), ТОВА́РИШ, БРАТ, ПОБРАТИ́М, ПОМІЧНИ́К, СПОДВИ́ЖНИК книжн., СПОБО́РНИК книжн. Бойові соратники; (Руфін:) Я думав, ..
Словник синонімів української мови
союзник —
СОЮ́ЗНИК, а, ч. 1. Той, хто перебуває в союзі (у 1 знач.) або може діяти в союзі з ким-небудь, пов’язаний з кимсь спільністю інтересів, поглядів і т. ін. В селянстві бачимо ми головного з можливих союзників пролетаріату..
Словник української мови в 11 томах