спитий

спи́тий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до спити.

|| спито, безос. присудк. сл.

|| у знач. прикм. Спитий чай.

Значення в інших словниках

1. спитий — спи́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. спитий — див. п'яниця  Словник синонімів Вусика
3. спитий — СПИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до спи́ти. Була і вишнівка, і тернівка, і дулівка .. та був і грушевий квас, вже спитий (Г. Квітка-Основ'яненко); Чи до краю спита чаша, – Рабства чаша вікова? (П. Грабовський); // у знач. прикм. Спитий чай; // спи́то, безос.  Словник української мови у 20 томах
4. спитий — СПИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спи́ти. Була і вишнівка, і тернівка, і дулівка.. та був і грушевий квас, вже спитий (Кв.-Осн., II, 1956, 241); Чи до краю спита чаша,— Рабства чаша вікова? (Граб., І, 1959, 66); // у знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах