спитий
СПИ́ТИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до спи́ти.
Була і вишнівка, і тернівка, і дулівка .. та був і грушевий квас, вже спитий (Г. Квітка-Основ'яненко);
Чи до краю спита чаша, – Рабства чаша вікова? (П. Грабовський);
// у знач. прикм.
Спитий чай;
// спи́то, безос. пред.
З'їдено м'ясця і крові спито В бойовищах трудних на зорі. Ворону колюче, стигле жито Затуляє обрії старі (А. Малишко).
Словник української мови (СУМ-20)