сплакувати

спла́кувати

-ую, -уєш, недок., розм.

Плачучи, судорожно вдихати повітря.

Сплакувати очі — плачучи, псувати собі зір.

Значення в інших словниках

1. сплакувати — спла́кувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. сплакувати — див. плакати  Словник синонімів Вусика
3. сплакувати — СПЛА́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Плачучи, судорожно вдихати повітря. – Чого ти кричиш? – грізно запитав він. – Чого ж вони дражнять? – сплакуючи, одмовив Кирилко (Панас Мирний); * Образно. Верби сплакували листям, і золоті сльози гнало за водою (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
4. сплакувати — ви́плакати (спла́кати) / випла́кувати (спла́кувати) о́чі. Довго і часто плакати. Буду сина ждати. Та й чи ждати, чи не ждати? Ждала дні і ночі; Не доїла, не доспала, Виплакала очі! (Я.  Фразеологічний словник української мови
5. сплакувати — СПЛА́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Плачучи, судорожно вдихати повітря. — Чого ти кричиш? — грізно запитав він. — Чого ж вони дражнять? — сплакуючи, одмовив Кирилко (Мирний, І, 1954, 153); *Образно.  Словник української мови в 11 томах