сплакувати
СПЛА́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм.
Плачучи, судорожно вдихати повітря.
– Чого ти кричиш? – грізно запитав він. – Чого ж вони дражнять? – сплакуючи, одмовив Кирилко (Панас Мирний);
* Образно. Верби сплакували листям, і золоті сльози гнало за водою (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)