сплакування

СПЛА́КУВАННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. спла́кувати і звуки, утворювані цією дією.

Дитина пробуджується. Пружить сповиті ніжки і повертає голівку в боки. З глибини хустки йде її тихе сплакування (С. Тудор).

Значення в інших словниках

1. сплакування — спла́кування іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. сплакування — -я, с., розм. Дія за знач. сплакувати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сплакування — СПЛА́КУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. спла́кувати і звуки, утворювані цією дією. Дитина пробуджується. Пружить сповиті ніжки і повертає голівку в боки. З глибини хустки йде її тихе сплакування (Тудор, Вибр., 1949, 324).  Словник української мови в 11 томах