спливаючий

сплива́ючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до спливати.

Значення в інших словниках

1. спливаючий — сплива́ючий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. спливаючий — СПЛИВА́ЮЧИЙ, а, е. Який спливає. Батько думав про свого Овер'яшка, дивився на спливаючу кригу (О. Ільченко); Впоперек сідла поперед себе тримав [Коснятин] оленя, спливаючого кров'ю (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах
3. спливаючий — СПЛИВА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до сплива́ти. Батько думав про свого Овер’яшка, дивився на спливаючу кригу (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 66); Впоперек сідла поперед себе тримав [Коснятин] оленя, спливаючого кров’ю (Загреб., Диво, 1968, 241).  Словник української мови в 11 томах