спливаючий
сплива́ючий
-а, -е.
Дієприкм. акт. теп. ч. до спливати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спливаючий — сплива́ючий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- спливаючий — СПЛИВА́ЮЧИЙ, а, е. Який спливає. Батько думав про свого Овер'яшка, дивився на спливаючу кригу (О. Ільченко); Впоперек сідла поперед себе тримав [Коснятин] оленя, спливаючого кров'ю (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
- спливаючий — СПЛИВА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до сплива́ти. Батько думав про свого Овер’яшка, дивився на спливаючу кригу (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 66); Впоперек сідла поперед себе тримав [Коснятин] оленя, спливаючого кров’ю (Загреб., Диво, 1968, 241). Словник української мови в 11 томах