спливаючий
СПЛИВА́ЮЧИЙ, а, е.
Який спливає.
Батько думав про свого Овер'яшка, дивився на спливаючу кригу (О. Ільченко);
Впоперек сідла поперед себе тримав [Коснятин] оленя, спливаючого кров'ю (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спливаючий — сплива́ючий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- спливаючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до спливати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спливаючий — СПЛИВА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до сплива́ти. Батько думав про свого Овер’яшка, дивився на спливаючу кригу (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 66); Впоперек сідла поперед себе тримав [Коснятин] оленя, спливаючого кров’ю (Загреб., Диво, 1968, 241). Словник української мови в 11 томах