сплоха

спло́ха

присл., розм.

Слабко, мляво.

Не сплоха рідко — не скоро.

Значення в інших словниках

1. сплоха — СПЛО́ХА, присл., розм. Легко, просто. – А чого ти там боялась? Хіба я вовк, чи що? Тебе не злякаєш сплоха; о, тебе не злякаєш! (І. Нечуй-Левицький); – Ще, брат, Федора сплоха не зігнеш... Гнули його в три погибелі всякі недолі, гнули, як лозу на каблучку.  Словник української мови у 20 томах
2. сплоха — Спло́ха, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. сплоха — СПЛО́ХА, присл., розм. Легко, просто. — А чого ти там боялась? Хіба я вовк, чи що? Тебе не злякаєш сплоха; о, тебе не злякаєш! (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
4. сплоха — Спло́ха нар. 1) Слабо, вяло. 2) не спло́ха. Не скоро. Сонце не сплоха зійде — казав дід Панас. Левиц. І. 121.  Словник української мови Грінченка