сплітати
спліта́ти
-аю, -аєш, недок., сплести, сплету, сплетеш, док., перех.
1》 Виготовляти що-небудь способом плетіння.
Сплітати павутиння над ким — чим — інтригуючи проти кого-небудь, намагатися скомпрометувати.
2》 З'єднувати плетінням. Сплести косу.
|| Переплітаючи, з'єднувати, зчіплювати (пальці, руки і т. ін.).
|| Переплітати, сплутувати (про гілля, віти, крони і т. ін.).
|| перен. Тісно пов'язувати, поєднувати.
|| перен. Схрещувати, переплітати.
3》 розм. Говорити, описувати те, чого немає й не було; створювати в уяві; вигадувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови