сподобляти

сподобля́ти

-яю, -яєш, недок., сподобити, -доблю, -добиш; мн. сподоблять; док., перех., заст.

1》 Виявляючи увагу, прихильність, давати можливість зазнавати чого-небудь, робити щось.

|| безос.

|| Визнавати гідним чого-небудь; удостоювати.

2》 Робити кому-небудь честь своєю увагою, ласкою тощо.

Значення в інших словниках

1. сподобляти — сподобля́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. сподобляти — СПОДОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., СПОДОБИ́ТИ, доблю́, до́биш; мн. сподо́блять; док., кого, що, заст. 1. Виявляючи увагу, прихильність, давати можливість зазнавати чого-небудь, робити щось.  Словник української мови у 20 томах
3. сподобляти — СПОДОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., СПОДОБИ́ТИ, доблю́, до́биш; мн. сподо́блять; док., перех., заст. 1. Виявляючи увагу, прихильність, давати можливість зазнавати чого-небудь, робити щось.  Словник української мови в 11 томах
4. сподобляти — Сподобля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. сподобити, -блю, -биш, гл. Украшать, украсить. Робітна молода била, ручників наробила, боярів сподобила. Гол. II. 127. Голота, надѣвъ богатую татарскую одежду, говоритъ: Ой поле Килиїмське!...  Словник української мови Грінченка