сподобляти
сподобля́ти
-яю, -яєш, недок., сподобити, -доблю, -добиш; мн. сподоблять; док., перех., заст.
1》 Виявляючи увагу, прихильність, давати можливість зазнавати чого-небудь, робити щось.
|| безос.
|| Визнавати гідним чого-небудь; удостоювати.
2》 Робити кому-небудь честь своєю увагою, ласкою тощо.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сподобляти — сподобля́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- сподобляти — СПОДОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., СПОДОБИ́ТИ, доблю́, до́биш; мн. сподо́блять; док., кого, що, заст. 1. Виявляючи увагу, прихильність, давати можливість зазнавати чого-небудь, робити щось. Словник української мови у 20 томах
- сподобляти — СПОДОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., СПОДОБИ́ТИ, доблю́, до́биш; мн. сподо́блять; док., перех., заст. 1. Виявляючи увагу, прихильність, давати можливість зазнавати чого-небудь, робити щось. Словник української мови в 11 томах
- сподобляти — Сподобля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. сподобити, -блю, -биш, гл. Украшать, украсить. Робітна молода била, ручників наробила, боярів сподобила. Гол. II. 127. Голота, надѣвъ богатую татарскую одежду, говоритъ: Ой поле Килиїмське!... Словник української мови Грінченка