сподоблятися

сподобля́тися

-яюся, -яєшся, недок., сподобитися, -доблюся, -добишся; мн. сподобляться; док., заст.

1》 чого. Бути удостоєним чого-небудь.

2》 з інфін., зі спол. щоб. Мати честь, бути гідним, достойним.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сподоблятися — сподобля́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. сподоблятися — СПОДОБЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., СПОДОБИ́ТИСЯ, доблю́ся, до́бишся; мн. сподо́бляться; док., заст. 1. чого. Бути удостоєним чого-небудь. – От кумедія! Сподобився я таки честі од князя на старості літ (І. Нечуй-Левицький); Отець Онуфрій .. Словник української мови у 20 томах
  3. сподоблятися — СПОДОБЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., СПОДОБИ́ТИСЯ, доблю́ся, до́бишся; мн. сподо́бляться; док., заст. 1. чого. Бути удостоєним чого-небудь. — От кумедія! Сподобився я таки честі од князя на старості літ (Н.-Лев., VII, 1966, 170); Отець Онуфрій.. Словник української мови в 11 томах