сподіватися
сподіва́тися
-аюся, -аєшся, недок.
1》 перех. і неперех., кого, чого, на кого – що. Чекати кого-, що-небудь; дожидати.
Як і слід (треба) було сподіватися — як наперед можна було передбачити.
2》 на кого – що, без додатка, зі спол. що, щоб, з інфін. Розраховувати, покладати надію на що-небудь; надіятися.
|| у знач. вставн. сл. Уживається для вираження сподівання, надії на здійснення чого-небудь.
3》 тільки наказ. сп. сподівайся, сподівайтеся. Уживається для вираження глузування, коли хто-небудь не має наміру щось зробити.
Великий тлумачний словник сучасної української мови