спокуса
споку́са
-и, ж.
1》 Те, що притягує до себе, спокушає, вабить.
|| перев. мн. Що-небудь дуже звабливе на вигляд; щось смачне, красиве, принадливе.
|| Потяг до чого-небудь, бажання володіти чим-небудь заманливим, звабливим.
|| Велике бажання зробити що-небудь.
|| Те, що збуджує чуттєвий потяг.
Далі від спокуси — щоб уникнути біди, неприємностей.
2》 Гріховне випробування; гріх.
Великий тлумачний словник сучасної української мови