Великий тлумачний словник сучасної мови

спокусливо

споку́сливо

1》 Присл. до спокусливий.

2》 у знач. присудк. сл. Привабливо, заманливо.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. спокусливо — споку́сливо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. спокусливо — СПОКУ́СЛИВО. 1. Присл. до споку́сливий. За огорожею спокусливо шелестіли зарості білої акації (І. Сенченко); Тільки тепер Супрун бачить, як по-бісівськи спокусливо вибиваються на привабливому обличчі жінки червоні яблука рум'янців (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
  3. спокусливо — СПОКУ́СЛИВО. 1. Присл. до споку́сливий. За огорожею спокусливо шелестіли зарості білої акації (Сенч., На Бат. горі, 1960, 24); Тільки тепер Супрун бачить...  Словник української мови в 11 томах