спокусливо
СПОКУ́СЛИВО.
1. Присл. до споку́сливий.
За огорожею спокусливо шелестіли зарості білої акації (І. Сенченко);
Тільки тепер Супрун бачить, як по-бісівськи спокусливо вибиваються на привабливому обличчі жінки червоні яблука рум'янців (М. Стельмах).
2. у знач. пред. Привабливо, заманливо.
Знати все! Це спокусливо (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)