спороджений

споро́джений

-а, -е, розм.

Дієприкм. пас. мин. ч. до спородити.

|| спороджено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. спороджений — споро́джений дієприкметник народжений розм.  Орфографічний словник української мови
2. спороджений — СПОРО́ДЖЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до спороди́ти.  Словник української мови у 20 томах
3. спороджений — СПОРО́ДЖЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до спороди́ти.  Словник української мови в 11 томах