Великий тлумачний словник сучасної мови

спородження

споро́дження

-я, с., розм., рідко.

Дія і стан за знач. спородити, спороджувати 2).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. спородження — споро́дження іменник середнього роду, істота розм., рідко  Орфографічний словник української мови
  2. спородження — СПОРО́ДЖЕННЯ, я, с., розм., рідко. Дія і стан за знач. спороди́ти, споро́джувати 2.  Словник української мови у 20 томах
  3. спородження — СПОРО́ДЖЕННЯ, я, с., розм.., рідко. Дія і стан за знач. спороди́ти, споро́джувати 2.  Словник української мови в 11 томах