спорожніти
спорожні́ти
-ію, -ієш, док.
1》 тільки 3 ос. Стати пустим, порожнім; спорожніти, випорожнитися.
|| Стати ніким не зайнятим, не заповненим, звільнитися від чиєї-небудь присутності.
2》 перен. Відчути себе духовно спустошеним, нездатним до активної творчої діяльності.
Великий тлумачний словник сучасної української мови