спорожнілий
спорожні́лий
-а, -е.
1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до спорожніти.
2》 у знач. прикм.Нічим не заповнений; пустий, порожній.
|| Ніким не зайнятий, не заповнений; у якому нікого немає; вільний.
3》 у знач. прикм., перен. Духовно спустошений, без інтересу.
Великий тлумачний словник сучасної української мови