спорохнявілий

спорохня́вілий

рідше спорохнілий, -а, -е.

1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до спорохнявіти, спорохніти.

2》 у знач. прикм.Який перетворився на труху, порохнявий.

|| Який згнив усередині. Спорохнявілий зуб.

Значення в інших словниках

1. спорохнявілий — спорохня́вілий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. спорохнявілий — див. старий  Словник синонімів Вусика
3. спорохнявілий — СПОРОХНЯ́ВІЛИЙ, рідше СПОРОХНІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до спорохня́віти, спорохні́ти. Недалечко од того місця, де вони стояли, валялась стара липа, зламана й повалена бурею, вже спорохнявіла й трухлява, поточена шашелями (І.  Словник української мови у 20 томах
4. спорохнявілий — СПОРОХНЯ́ВІЛИЙ, рідше СПОРОХНІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до спорохня́віти, спорохні́ти. Недалечко од того місця, де вони стояли, валялась стара липа, зламана й повалена бурею, вже спорохнявіла й трухлява, поточена шашелями (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах